Автореферат до дисертації на тему:
  Основні прийоми агротехніки зернового амаранту в лісостепу Центрально-Чорноземного регіону (ЦЧР)

• Спеціальність: 06.01.09 — рослинництво
• Автор: Лященко Галина Олександрівна
• Місце захисту: Воронезький державний аграрний університет імені К. Д. Глінки
• Рік: 2007

Актуальність дослідження

Останніми роками в науці та сільськогосподарському виробництві посилено увагу до вивчення нових видів зернових культур, які мають комплекс корисних властивостей та ознак, важливих для конкретного кліматичного регіону.

Амарант — це давня, високопродуктивна й високобілкова культура. Його насіння містить від 13,6 до 20% білка, 5–8% олії, до 62% крохмалю та близько 2% вітамінів, що значно перевищує аналогічні показники в інших зернових культур.

Практична значущість

Амарант може використовуватись як:

•    
• цінна високобілкова кормова та овочева рослина,
•    
• сидеральне добриво (натуральне зелене добриво),
•    
• джерело амарантової олії, багатої на поліненасичені жирні кислоти та жиророзчинні вітаміни.
•  

Однак, попри сприятливі умови для вирощування цієї культури в регіоні ЦЧР, площі під амарантом залишаються незначними, а врожайність — низькою. Причиною цього є недостатня кількість досліджень, присвячених його кормовій цінності, особливостям росту, розвитку та технологіям вирощування.

Мета, завдання дослідження та його наукова новизна

Мета дослідження

    Вибір високопродуктивних і адаптивних сортів амаранту та розробка прийомів зональної технології вирощування зернової продукції в умовах лісостепу ЦЧР.  

Завдання дослідження:

1.    
2. Обґрунтувати вибір найкращого сорту амаранту для умов ЦЧР.
3.    
4. Встановити оптимальні строки сівби амаранту.
5.    
6. Обґрунтувати вибір найкращого способу сівби та густоти стояння рослин, що забезпечують високу врожайність зерна.
7.    
8. Вивчити вплив строків, способу та густоти сівби на ріст, фотосинтетичну активність, структуру врожайності, кількісні та якісні показники насіння.
9.    
10. Надати економічну та біоенергетичну оцінку впливу сортів, строків, способу та густоти посіву.
11.  

Наукова новизна

    Вперше в умовах лісостепу Центрально-Чорноземного регіону комплексно досліджено вплив сортів, строків сівби, способу та густоти стояння рослин на урожайність, товарні та посівні якості насіння амаранту.  

Практична цінність

    Отримані результати дозволяють:  

•    
• Обрати найкращі адаптивні сорти амаранту для конкретних умов вирощування.
•    
• Визначити оптимальні агротехнічні прийоми, що забезпечують стабільне отримання високоякісного врожаю зерна.
•    
• Застосовувати досліджені варіанти для підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.
•  

Апробація роботи

    Основні положення дисертації були представлені на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Воронезького державного аграрного університету ім. К. Д. Глінки (2004–2006 рр.) та на IV Міжнародному симпозіумі «Нові і нетрадиційні рослини та перспективи їх використання» (м. Пущино, 2005 р.).  

Фенологія сортів зернового амаранту

    У ході дослідження спостерігали ріст і розвиток рослин, фіксували основні фенофази: посів, сходи, бутонізація, цвітіння, дозрівання. Тривалість фаз змінювалася в залежності від погодних умов та сортових особливостей. Усі досліджувані сорти встигали пройти повний цикл розвитку — від насіння до насіння.  

    Найскоростиглішим в умовах лісостепу виявився сорт Ультра з вегетаційним періодом 90–96 днів. Середньостиглі — Кармін, Кремовий ранній та Харківський. Пізньостиглі — Рушничок і Жайвір, які потребують понад 110 днів.  

Ріст, висота та фотосинтетична активність сортів амаранту

    Усі сорти амаранту досягали повного розвитку до збору врожаю. Висота рослин залежала від сорту та погодних умов. Найвищими були рослини в сприятливі роки — 2005 і 2006.  

    Нижче наведено характеристику кожного сорту за трьома основними показниками:     площа листків у фазі дозрівання, облиственість та фотосинтетичний потенціал (ФП).  

Показники сортів амаранту (середнє за 2004–2006 роки)

    Найбільшу асиміляційну поверхню формували сорти Кремовий ранній, Харківський та Рушничок. Ці сорти мали і вищий ФП, що свідчить про потужні фотосинтетичні можливості — важливий фактор при формуванні врожаю.  

Структура врожайності сортів зернового амаранту

    Одним із ключових показників індивідуальної продуктивності рослин амаранту є довжина волоті. Інші важливі характеристики — загальна маса рослини, маса волоті та маса насіння з однієї рослини.  

Нижче наведені середні показники за 2004–2006 роки:

    Найдовшу волоть сформував сорт Ультра — 54,9 см, але найбільшу масу насіння — Кремовий ранній (39,8 г з однієї рослини). Це свідчить про високу індивідуальну продуктивність сорту.  

Урожайність сортів амаранту за роками

    Продуктивність сортів зернового амаранту значною мірою залежала від погодних умов кожного року. Нижче наведено дані по урожайності (в ц/га) за період 2004–2006 років.  

Урожайність (ц/га)

    Найвищу середню урожайність показав сорт Кремовий ранній — 29,3 ц/га.      За ним ідуть Харківський (27,9) і Рушничок (27,3).      Варто зазначити, що всі сорти забезпечували стабільний врожай навіть у менш сприятливі роки.  

Якість насіння різних сортів амаранту

    Насіння амаранту має високу харчову та біологічну цінність, що зумовлено його хімічним складом. Далі наведено основні показники: маса 1000 насінин, вміст білка та вміст жиру.  

Показники якості насіння (середнє за 2004–2006 роки)

    Найвищий вміст білка зафіксовано в сорті Жайвір — 15,5%, а жиру — у Кремового раннього (6,9%).      Найбільші насінини мали сорти Рушничок і Харківський (понад 1,06 г на 1000 насінин).  

Висновки

1.    
2.       Встановлено, що в умовах лісостепу Центрально-Чорноземного регіону всі досліджувані сорти амаранту (Ультра, Кремовий ранній, Харківський, Рушничок, Жайвір, Кармін) повністю проходять вегетаційний цикл і формують конкурентоспроможний урожай зерна.    
3.    
4.       Найкоротший період вегетації мав сорт Ультра — 90–96 днів. Найдовший — у сортів Рушничок і Жайвір (понад 110 днів).    
5.    
6.       Найвищу індивідуальну продуктивність та фотосинтетичний потенціал продемонстрували сорти Кремовий ранній і Харківський.    
7.    
8.       Найвища середня врожайність зерна у сорту Кремовий ранній — 29,3 ц/га. Він перевищив Ультра на 3,2 ц/га.    
9.    
10.       Найвищий вміст білка був у насінні сорту Жайвір (15,5%), а жиру — у Кремового раннього (6,9%).    
11.    
12.       Рекомендовано для впровадження у виробництво сорти Кремовий ранній, Харківський та Рушничок, як найбільш продуктивні та адаптивні до кліматичних умов регіону.    
13.  

    Отримані результати можуть бути використані для подальшого вдосконалення технологій вирощування зернового амаранту в умовах України, зокрема в зонах лісостепу.