Аналіз досліджень щодо покращення врожайності та якості насіння чіа (Salvia hispanica L.)

1. Вступ

Чіа (Salvia hispanica L.) набуває все більшого глобального значення як поживний харчовий продукт, відомий своїм багатим вмістом омега-3 жирних кислот, клітковини та білка [S1], [S2]. Зростаючий попит на чіа як на «суперфуд» та її потенційна роль у вирішенні проблем глобальної продовольчої безпеки та харчування [S3] підкреслюють важливість оптимізації її вирощування. Окрім безпосереднього споживання людиною, дослідження нових застосувань чіа, таких як біопластики [S4] та фармацевтичні препарати [S5], [S6], ще більше посилює потребу у стабільному та високоякісному виробництві [S7], [S8], [S9], [S10], [S11]. Метою цього звіту є аналіз існуючих досліджень щодо інноваційних методів, методів удобрення, технологічних застосувань та інших стратегій, спрямованих на покращення врожайності та якості насіння чіа, з наданням конкретних деталей застосування та порівняльних результатів з контрольними групами та посиланнями на оригінальні джерела.

2. Інновації в техніці вирощування чіа

2.1. Вплив густоти та схеми посадки на врожайність та якість насіння

Детальний аналіз досліджень, що вивчають різні міжряддя та густоту посадки [S12], [S13], [S14], [S15], [S16], [S17], [S18], [S19], [S20]], виявив, що оптимальні параметри посадки значно залежать від географічного розташування, клімату, ґрунтових умов та від конкретного сорту чіа. Дослідження, проведені на південному заході Німеччини [[S21], [S22]], показали, що міжряддя 35, 50 та 75 см не мали значного впливу на врожайність насіння чіа (яка коливалася від 704,00 до 1171,33 кг/га) або масу 1000 насінин (яка коливалася від 1,17 до 1,24 г). Однак найнижча врожайність спостерігалася при найширшому міжрядді (75 см). Густота посіву (1, 1,5 та 2 кг/га) суттєво вплинула на врожайність насіння чіа (яка коливалася від 618,33 до 881,67 кг/га), причому найнижча густота (1 кг/га) призвела до значно нижчої врожайності порівняно з 1,5 кг/га. Це вказує на те, що оптимізація кількості рослин на одиницю площі є важливішою, ніж розташування між рядами в цьому конкретному середовищі.

На противагу цьому, дослідження в Гані, [S23] виявило, що вузькорядкова схема посадки 0,5м x 0,5м (40 000 рослин/га) стабільно забезпечувала найвищу біомасу та врожайність насіння протягом обох років дослідження. Це прямо суперечить незначному впливу міжряддя, виявленому в німецькому дослідженні, що свідчить про те, що оптимальна схема посадки сильно залежить від умов навколишнього середовища та від конкретного сорту чіа.

Дослідження в Індії [S24], [S25], [S25] часто показували, що ширша схема посадки (60 x 30 см) призводила до значно вищої врожайності насіння (наприклад, 1015,92 кг/га при такій схемі в одному дослідженні) та компонентів врожаю порівняно з вужчими схемами (45 x 15 см, 45 x 30 см, 60 x 15 см). Оптимальне удобрення NPK (80:60:60 кг/га) у поєднанні з цією схемою посадки максимізувало врожайність. [S26] Інше індійське дослідження підтвердило ці результати, показавши, що схема 60 x 30 см та застосування 80:60:60 NPK кг/га забезпечили найвищу врожайність. Ці результати контрастують з даними з Гани, де вужча схема посадки була більш ефективною.

Дослідження в Західній Бенгалії, Індія, виявило, що прямий посів з більш щільною схемою (50 см x 20 см, 100 000 рослин/га) забезпечив більшу кількість первинних гілок та довжину суцвіть, що призвело до вищої врожайності зерна. Оптимальна густота посадки була розрахована як 71 428 рослин/га (схема приблизно 55 см x 25 см). Кенійське дослідження [S27] рекомендувало більш щільну схему посадки 15 см x 30 см для вищої врожайності на одиницю площі (3,61-4,57 тонн/га), хоча ширша схема (50 см x 50 см) збільшувала врожайність з однієї рослини. Це свідчить про компроміс між врожайністю з однієї рослини та врожайністю з одиниці площі залежно від обраної схеми посадки.

Щодо якості насіння, німецьке дослідження [S28] зазначило, що вміст сирої олії зменшувався зі збільшенням міжряддя, тоді як вміст поліненасичених жирних кислот збільшувався. Густота посіву також впливала на масу 1000 насінин. Індійське дослідження [S29] виявило, що ширша схема посадки покращувала вміст білка (22,93%) та олії (29,44%) в деяких випадках, тоді як вищі рівні удобрення впливали на вміст білка значніше. Однак найвищий вміст олії (30,96%) та омега-3 жирних кислот (55,65%) спостерігався при нижчому рівні удобрення (40:20:20 NPK кг/га).

Оптимальна густота та схема посадки чіа значною мірою залежать від географічного розташування, клімату, ґрунтових умов та від конкретного сорту, що вирощується. Дослідження показують діапазон від високої густоти (близько 100 000 рослин/га в деяких сценаріях прямого посіву) до ширшої схеми посадки (60 x 30 см часто показує переваги в Індії). Значна мінливість оптимальної густоти та схеми посадки в різних регіонах підкреслює необхідність локалізованих досліджень та рекомендацій, а не універсального підходу.

2.2. Вплив методів посадки (прямий посів проти вирощування розсади)

Дослідження, що порівнюють прямий посів та вирощування розсади [S30], [S31], показали, що оптимальний метод посадки також може залежати від місцевих умов. Дослідження в Гані виявило, що прямий посів стабільно забезпечував вищу біомасу та врожайність насіння порівняно з вирощуванням розсади, ймовірно, через стрес при пересадці. Аналогічно, дослідження в Західній Бенгалії, Індія, також показало, що прямий посів забезпечував значно вищу врожайність зерна, стебла та лушпиння, а також кращу якість насіння (вміст олії та білка) порівняно з вирощуванням розсади. Однак дослідження в Карнатаці, Індія [S32], показало, що вирощування розсади забезпечило значно вищу врожайність насіння (1043,85 кг/га) та інші параметри врожаю порівняно з рядковим посівом (973,91 кг/га) та розкидним способом (821,41 кг/га). Ці суперечливі результати свідчать про те, що оптимальний метод посадки може бути специфічним для конкретного місця.

Оптимальний метод посадки для чіа (прямий посів проти вирощування розсади) залежить від конкретних умов навколишнього середовища та, можливо, від місцевих агротехнічних прийомів. У той час як прямий посів показав переваги в Гані та Західній Бенгалії, вирощування розсади було кращим у Карнатаці. Ці суперечливі результати вказують на необхідність подальших досліджень для розуміння конкретних умов, за яких кожен метод є найбільш вигідним. Такі фактори, як вегетаційний період, тип ґрунту та наявність води, можуть бути ключовими визначальними факторами.

3. Дослідження в удобренні грунту для вирощування чіа

3.1. Вплив мінерального удобрення (NPK) на врожайність та якість насіння чіа

Поглиблений аналіз досліджень, що вивчають різні співвідношення NPK та норми внесення [S33], [S34], [S35], [S36], [S37], [S38], [S39], [S40], показав, що мінеральне удобрення, особливо азотом та збалансованим NPK, загалом позитивно впливає на врожайність чіа та вміст білка. Дослідження в Німеччині [S41], [S42] показали, що внесення азоту (0, 20 та 40 кг/га) не мало значного впливу на врожайність насіння чіа (яка коливалася від 745,67 до 847,00 кг/га). Однак вміст сирого білка (від 18,14 до 23,09%) значно залежав від року вирощування та демонстрував пропорційне збільшення зі збільшенням внесення азоту.

Дослідження в Індії [S43], [S44], [S45], [S46] стабільно показували, що внесення добрив NPK, особливо у вищих нормах, таких як 80:60:60 кг/га (що дало 1020,53 кг/га) або 90:60:75 кг NPK/га (що дало 623,60 кг/га), значно збільшувало висоту рослин, гілкування, накопичення сухої речовини, кількість суцвіть, врожайність насіння з рослини та з гектара, а також вміст білка (до 22,67%). Однак вищі рівні удобрення іноді призводили до зниження вмісту олії та омега-3 жирних кислот [S47]. Кенійське дослідження [S48] виявило, що внесення 120 кг N/га значно збільшило врожайність насіння чіа з рослини та з одиниці площі (тонн/га), причому врожайність коливалася від 3,82 до 4,35 тонн/га порівняно з 1,83-3,02 тоннами/га у контрольних рослин. Одне індійське дослідження [S49] показало, що комбінація 120 кг N/га при схемі посадки 60 x 15 см забезпечила найвищу врожайність зерна (11,60 ц/га), врожайність соломи (57,03 ц/га) та індекс врожайності (28,20 %).

Порівняльний аналіз з контролем без удобрення в індійському дослідженні [S49] показав, що внесення 60:40:40 NPK кг/га + FYM (8 т/га) призвело до вищої врожайності насіння (1120,31 кг/га) порівняно з контрольною ділянкою (726,48 кг/га).

Однак високі рівні удобрення можуть негативно впливати на вміст олії та омега-3, що свідчить про необхідність оптимізованих та збалансованих стратегій управління поживними речовинами, адаптованих до конкретних регіонів та бажаних результатів. Різні оптимальні співвідношення NPK та норми внесення в різних дослідженнях підкреслюють необхідність регіональних рекомендацій щодо удобрення на основі аналізу ґрунту та місцевих умов.

3.2. Роль органічного удобрення та біостимуляторів у виробництві чіа

Дослідження вивчали використання різних органічних добрив, таких як вермікомпост, біогазовий осад, німбазова макуха, гній (FYM), та органічних добавок, таких як мікробні консорціуми, Джіваамріта, гумінові кислоти, дріжджовий екстракт та екстракт моринги. [S50], [S51] Дослідження в Єгипті [S52] показали, що застосування компосту (15 т/га), вермікомпосту (15 т/га) та екстракту водоростей (5 та 10 мл як позакореневе підживлення) покращувало ріст, врожайність насіння, вміст олії та засвоєння поживних речовин рослинами чіа. Комбінація вермікомпосту та екстракту водоростей часто демонструвала синергетичний ефект.

Дослідження в Індії [S53], [S54] порівнювали рекомендовані норми мінеральних добрив (RDF) з різними органічними комбінаціями. Хоча RDF часто забезпечував вищу врожайність (наприклад, 835,67 кг/га в перший рік), деякі органічні комбінації (наприклад, FYM 10,7 т + вермікомпост 1,07 т + біогазовий осад 1,68 т/га разом з мікробними консорціумами або Джіваамрітою) показали порівнянну врожайність (наприклад, 1201,65 кг/га в другий рік для однієї комбінації). Органічне удобрення також позитивно впливало на вміст сирого білка. Дослідження часткової заміни мінеральних добрив на біостимулятори (дріжджовий та/або екстракт моринги) [S55], [S56], [S57] показали значний вплив на ріст, врожайність та якість. Зниження рівня NPK зазвичай призводило до зменшення росту та врожайності, за винятком випадків комбінації 75% NPK з біостимуляторами. Цікаво, що зниження рівня NPK часто збільшувало вміст хімічних та якісних компонентів, причому комбінація 75% NPK з біостимуляторами забезпечувала найвищий вміст мікроелементів та жирних кислот.

Органічне удобрення та біостимулятори демонструють багатообіцяючі результати для виробництва чіа, часто покращуючи якість насіння та пропонуючи стійкі альтернативи мінеральним добривам. Оптимальні комбінації та норми внесення різняться, але вермікомпост, екстракт водоростей, дріжджовий екстракт та екстракт моринги виявилися особливо корисними.

3.3. Вплив післядії удобрення на ріст та врожайність чіа

Дослідження показали, що чіа може ефективно використовувати залишки поживних речовин від попередньої культури квасолі, причому вищі дози залишкового удобрення призводили до збільшення врожайності та вмісту олії в чіа [S58]. Комбінація залишкового удобрення квасолі з прямим удобренням для чіа забезпечила найвищу врожайність та вміст олії. Це має значні наслідки для стратегій сівозміни, що свідчить про те, що чіа можна ефективно інтегрувати в системи після вирощування квасолі для максимізації використання поживних речовин та зменшення витрат на добрива.

4. Технологічні інновації у вирощуванні чіа

4.1. Точне землеробство та крапельне зрошення у вирощуванні чіа

Дослідження показують, що чіа зазвичай потребує менше води, ніж інші поширені культури, такі як люцерна, кукурудза та соя [S59]. Дослідження крапельного зрошення [S60], [S61], [S62], [S63], [S64], [S65], [S66], [S67] показали, що стратегії дефіцитного зрошення можуть зменшити використання води без значної втрати врожаю, а в деяких випадках навіть покращити ефективність використання води. Застосування біорегуляторів (KN, TU, SA) при дефіцитному зрошенні може ще більше пом'якшити зниження врожаю та підтримувати якість олії [S68]. Одне дослідження [S69], [S70] показало, що зрошення при 100% CPE (сумарне випаровування з вільної водної поверхні) забезпечило найвищу врожайність насіння чіа (627 кг/га) порівняно з дефіцитним зрошенням (525 кг/га). Додаткове зрошення протягом критичного періоду для врожаю (від 550 градусо-днів до цвітіння до 250 градусо-днів після цвітіння) забезпечило вище захоплення та використання радіації, ефективність використання води та врожайність зерна [S71]. Крапельне зрошення є більш ефективним методом зрошення для чіа порівняно з традиційними методами, особливо з точки зору збереження води [S72].

Методи точного землеробства, зокрема крапельне зрошення та стратегії дефіцитного зрошення, є цінними інструментами для оптимізації використання води та покращення врожайності та ефективності використання води при вирощуванні чіа, особливо в регіонах з обмеженими водними ресурсами.

4.2. Генетичні покращення та сучасні методи селекції чіа

Науковці Орегонського державного університету розшифрували геном чіа, виявивши гени, корисні для фармацевтичного використання та покращення харчової цінності [S73], [S74]. У таких країнах, як США та Аргентина, ведуться роботи з розробки сортів чіа, які можуть адаптуватися до різної тривалості світлового дня та кліматичних умов шляхом селекції [S75], [S76]. Розробка ранньоквітучих сортів значно розширила потенційну площу вирощування [S77], [S78]. Геномна селекція (GAB) розглядається як спосіб прискорення процесу розробки покращених сортів з вищою врожайністю та іншими бажаними агрономічними характеристиками [S79]. Покращені сорти, такі як 'Rehnborg', показали вищу врожайність насіння та ефективніше використання азотних добрив [S80].

Генетичні покращення за допомогою сучасних методів селекції мають значний потенціал для підвищення врожайності, якості, адаптивності та ефективності використання поживних речовин чіа.

5. Вплив інших інноваційних методів на виробництво чіа

5.1. Стратегії сумісного вирощування для підвищення врожайності чіа та використання ресурсів

Дослідження вивчали сумісне вирощування чіа з різними культурами, такими як пажитник, коріандр, кріп, шпинат, редис, амарант та соя [S81], [S82], [S83], [S84], [S85], [S86], [S87], [S88]. Сумісне вирощування чіа з пажитником часто показувало багатообіцяючі результати, призводячи до вищої еквівалентної врожайності чіа, коефіцієнта землекористування (LER), ефективності використання води та навіть покращеного вмісту омега-3 порівняно з монокультурою чіа, особливо в умовах дефіцитного зрошення [S89], [S90], [S91], [S92], [S93]. Однак сумісне вирощування з такими культурами, як редис та шпинат, іноді зменшувало врожайність насіння чіа через конкуренцію за ресурси [S94], [S95], [S96], [S97]. Сумісне вирощування чіа з соєю показало потенціал для покращення компонентів врожаю сої та біологічної фіксації азоту [S98].

Сумісне вирощування може бути цінною стратегією для вирощування чіа, особливо при використанні сумісних культур-супутників, таких як пажитник. Це може підвищити ефективність використання ресурсів, покращити загальну продуктивність та навіть позитивно вплинути на якість насіння.

5.2. Роль мульчування у покращенні ґрунтових умов та продуктивності чіа

Дослідження інших культур, таких як просо, кукурудза та соя [S99], [S100], показують, що мульчування, особливо соломою або поліетиленовою плівкою, може зберігати вологу в ґрунті, покращувати температуру ґрунту, контролювати бур'яни, збільшувати засвоєння поживних речовин, покращувати фотосинтетичні характеристики та, зрештою, збільшувати врожайність та ефективність використання води. Одне дослідження щодо боротьби з бур'янами в чіа згадувало, що мульчування забезпечувало задовільний контроль над бур'янами.

Мульчування є перспективним методом покращення ґрунтових умов, боротьби з бур'янами, збереження води та потенційного підвищення врожайності та якості чіа.

5.3. Методи передпосівної обробки насіння для підвищення схожості та енергії проростання

Дослідження [S101] виявило, що обробка насіння гібереліновою кислотою (GA3) у концентрації 100 ppm протягом 10 годин призвела до значного покращення відсотка схожості насіння, швидкості проростання, довжини кореня та паростка, сухої маси проростка та індексу енергії проростання.

Передпосівна обробка насіння такими препаратами, як гіберелінова кислота, може бути ефективним методом покращення схожості та енергії проростання насіння чіа, що призводить до кращого приживлення рослин та потенційно вищої врожайності.

5.4. Оптимізація строків сівби для максимізації врожайності та якості чіа

Дослідження в Індії [S102], [S103], [S104] показали, що строки сівби значно впливають на фенологію цвітіння, дозрівання, врожайність насіння та якість олії чіа. Сівба між 1 серпня та 1 вересня часто забезпечувала максимальну врожайність насіння в напівзасушливих регіонах Індії. Запізнення з сівбою (наприклад, у листопаді або грудні) зазвичай призводило до зниження врожайності та якості олії. Дослідження в Дезфулі, Іран [S105], виявило, що найкраща врожайність чорного та білого сортів чіа спостерігалася при сівбі в жовтні.

Визначення оптимального строку сівби для конкретного географічного розташування є вирішальним для максимізації врожайності та якості чіа.

6. Порівняльна таблиця інновацій

7. Висновки та рекомендації

Проведений аналіз досліджень демонструє значний прогрес у розумінні та вдосконаленні методів вирощування чіа для підвищення врожайності та якості насіння. Оптимальна густота та схема посадки є критично важливими факторами, які значно варіюються залежно від регіону та умов навколишнього середовища. У той час як у деяких дослідженнях перевага надається вужчим схемам посадки, інші показують кращі результати при ширших. Вибір методу посадки (прямий посів або розсада) також залежить від місцевих умов.

Мінеральне удобрення, особливо азотом та збалансованими комплексами NPK, позитивно впливає на врожайність та вміст білка, але слід враховувати потенційний негативний вплив високих доз на вміст олії та омега-3 жирних кислот. Органічне удобрення та біостимулятори є перспективними альтернативами, які можуть покращити якість насіння та сприяти стійкому виробництву. Використання залишкових поживних речовин від попередніх культур також є ефективною стратегією.

Технологічні інновації, такі як точне землеробство та крапельне зрошення, особливо у поєднанні з дефіцитним зрошенням та використанням біорегуляторів, є важливими для оптимізації використання води, особливо в регіонах з обмеженими водними ресурсами. Генетичні покращення та сучасні методи селекції відкривають значні можливості для розробки сортів з покращеними характеристиками.

Інші інноваційні методи, такі як сумісне вирощування, особливо з пажитником, та мульчування, також показують потенціал для підвищення врожайності та ефективності використання ресурсів. Передпосівна обробка насіння, наприклад, гібереліновою кислотою, може покращити схожість та енергію проростання. Оптимізація строків сівби відповідно до місцевих кліматичних умов є вирішальною для максимізації врожайності та якості насіння.

Для подальших досліджень рекомендується зосередитися на довгострокових ефектах органічного удобрення, оптимізації систем сумісного вирощування для різних регіонів та вивченні впливу конкретних методів мульчування на чіа.

8. Список використаних джерел

1. https://medwinpublishers.com/FSNT/evolution-of-chia-seeds-from-ancient-times-to-modern-superfood.pdf
2. https://digitalcommons.chapman.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1530&context=sees_articles
3. https://www.healthline.com/nutrition/chia-seeds
4. https://scitechdaily.com/the-tiny-seed-with-mighty-secrets-scientists-unlock-chias-genetic-code/
5. https://ag.purdue.edu/news/2022/02/how-chia-seeds-could-become-a-single-use-plastic-solution.html
6. https://www.sciencedaily.com/releases/2021/01/210128091141.htm
7. https://essfeed.com/the-worlds-top-chia-seeds-producers-who-leads-in-yield-and-innovation-the-worlds-top-chia-seeds-producers-who-leads-in-yield-and-innovation/
8. https://nutritionsource.hsph.harvard.edu/food-features/chia-seeds/
9. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC10819138/
10. https://uknowledge.uky.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1130&context=pss_facpub
11. https://journalijecc.com/index.php/IJECC/article/view/2814
12. https://www.researchgate.net/publication/268514778_Influence_of_Planting_Methods_and_Density_on_Performance_of_Chia_Salvia_hispanica_and_its_Suitability_as_an_Oilseed_Plant#:~:text=The%20results%20of%20the%20study,both%20years%20of%20the%20study.
13. https://www.researchgate.net/publication/268514778_Influence_of_Planting_Methods_and_Density_on_Performance_of_Chia_Salvia_hispanica_and_its_Suitability_as_an_Oilseed_Plant
14. https://www.researchgate.net/publication/374585693_Growth_and_yield_variation_in_chia_Salvia_hispanica_caused_by_planting_method_and_density
15. https://www.mdpi.com/2073-4395/9/3/136
16. https://aloki.hu/pdf/2301_159170.pdf
17. https://www.researchgate.net/publication/373537433_Crop_GrowthYield_AttributesYield_and_Quality_of_Chia_Salvia_hispanica_L_as_Influenced_by_Spacing_and_Fertilizer_Levels
18. https://www.slideshare.net/slideshow/influence-of-nitrogen-and-spacing-on-growth-and-yield-of-chia-salvia-hispanica-in-meru-county-kenya/251908987
19. https://www.ijcmas.com/special/11/N.%20Manasa,%20et%20al.pdf
20. https://www.phytojournal.com/archives/2018/vol7issue3S/PartB/SP-7-3-9-945.pdf
21. https://www.thepharmajournal.com/archives/2023/vol12issue9/PartM/12-8-260-340.pdf
22. https://www.researchgate.net/publication/379636959_Effect_of_Organics_on_Yield_and_Yield_Components_of_Chia_Salvia_hispanica_L
23. https://sdiopr.s3.ap-south-1.amazonaws.com/2024/Apr/8-Apr-24/2024_AJSSPN_114616/Ms_AJSSPN_114616.pdf
24. https://journalajsspn.com/index.php/AJSSPN/article/view/264
25. https://asejaiqjsae.journals.ekb.eg/article_375891_4f4805af2f0119454a0016fd7ef3bc31.pdf
26. https://www.researchgate.net/publication/305459963_Chia_Salvia_Hispanica_Fodder_Yield_and_Quality_as_Affected_by_Sowing_Rates_and_Organic_Fertilization
27. https://www.notulaebotanicae.ro/index.php/nbha/article/view/13445
28. https://www.notulaebotanicae.ro/index.php/nbha/article/download/13445/9772/66865
29. https://www.researchgate.net/publication/381908960_Bio-stimulants_as_alternatives_to_mineral_fertilizers_influence_on_chia_Salvia_hispanica_L_growth_yield_and_fatty_acid_composition
30. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8237589/
31. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC11442738/
32. https://www.mdpi.com/2073-4441/15/9/1733
33. https://www.thepharmajournal.com/archives/2022/vol11issue12/PartC/11-11-226-604.pdf
34. https://www.researchgate.net/figure/Changes-in-yield-attributes-of-chia-under-deficit-irrigation-regimes-and-bioregulators_tbl2_367968934
35. https://www.mdpi.com/2311-7524/10/1/101
36. https://www.researchgate.net/publication/372786855_Irrigation_and_intercropping_affects_the_seed_yield_WUE_and_economics_of_chia_based_intercropping_with_vegetables_in_semi-arid_regions
37. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC9921998/
38. https://journals.must.ac.ke/index.php/AJSTSS/article/view/113
39. https://www.researchgate.net/publication/370832164_Supplemental_irrigation_during_the_critical_period_for_yield_ensures_higher_radiation_capture_and_use_efficiency_water_use_efficiency_and_grain_yield_in_chia
40. https://www.researchgate.net/publication/350493576_The_critical_period_for_grain_yield_in_chia_Salvia_hispanica
41. https://vegnews.com/chia-seeds-study-health-medicine
42. https://sdiopr.s3.ap-south-1.amazonaws.com/2024/Aug/02-Aug-24/2024_AJAHR_118615/Ms_AJAHR_118615.pdf
43. https://www.mdpi.com/2073-4395/12/7/1651
44. https://portal.nifa.usda.gov/web/crisprojectpages/1018551-seed-grant-on-developing-chia-varieties-with-desirable-agronomic-characteristics-for-improved-productivity.html
45. https://food-chemistry-technology-conferences.magnusgroup.org/program/scientific-program/2018/agronomic-practices-to-increase-the-seed-yield-of-chia-salvia-hispanica-l-crop
46. https://plantproduction.scu.ac.ir/article_17459.html?lang=en
47. https://www.researchgate.net/publication/377555016_Effect_of_Deficit_Irrigation_and_Intercrop_Competition_on_Productivity_Water_Use_Efficiency_and_Oil_Quality_of_Chia_in_Semi-Arid_Regions
48. https://colab.ws/articles/10.3390%2Fhorticulturae10010101
49. https://www.researchgate.net/figure/Canopy-and-yield-attributes-of-chia-as-influenced-by-irrigation-and-intercropping_tbl1_377555016
50. https://www.thepharmajournal.com/archives/?year=2022&vol=11&issue=12&ArticleId=17157
51. https://www.frontiersin.org/journals/plant-science/articles/10.3389/fpls.2023.1280382/full
52. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC7936560/
53. https://www.researchgate.net/publication/390089921_Yield_and_Growth_Attributes_of_Chia_Salvia_hispanica_L_as_Influenced_by_Weed_Management_Practices
54. https://www.thepharmajournal.com/archives/2022/vol11issue3/PartF/11-3-30-398.pdf
55. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC11988109/
56. https://peerj.com/articles/19210/
57. https://www.thepharmajournal.com/archives/2023/vol12issue11/PartV/12-11-168-635.pdf
58. https://jmp.ir/article-1-2562-en.html

    ---